Close
Як законопроект №2475а може змінити ситуацію в сфері внутрішнього водного транспорту

Як законопроект №2475а може змінити ситуацію в сфері внутрішнього водного транспорту

На сайті одного з центральних видань з’явився матеріал з аналізом розвитку перевезень на внутрішніх водних шляхах. Коментарі Олександра Урбанського наочно демонструють переваги концепції, закладеної в законопроекті №2475а “Про внутрішній водний транспорт”, для всієї річкової галузі.

У Верховній Раді спостерігається протистояння навколо прийняття законів про розвиток перевезень на внутрішніх водних шляхах. Мова йде про законопроект №2475а “Про внутрішшній водний транспорт”, який нещодавно розглядав парламент і який передбачає створення сприятливих умов для допуску на українські річки суден під іноземним прапором. Цей законопроект, підготовлений близько трьох років тому і суттєво доопрацьований в 2017-му році, підтримує Мінінфраструктури і такі великі гравці, як “Укррічфлот”, “Бунге Україна”, Cargill, COFCO Agri, “Гермес-Трейдинг”, та ін. Нещодавно вони підтвердили це на зустрічі з чиновниками МІУ та депутатами.

Втім існують прихильники альтернативного законопроекту №2475а-3, що принципово відрізняється від “міністерського”.

Законопроект №2475а скасовує ряд існуючих платежів (за проходження шлюзів, розведення мостів і т.д.) і вводить один цільовий річковий збір, який дозволяє працювати в каботажі суднам під іноземним прапором.

Александр Урбанский, Урбанский, народный депутат Украины, транспортная сфера, водный транспорт, морская отрасль, Олександр Урбанський, Урбанський, народний депутат України, транспортна сфера, водний транспорт, морська галузь
Іноземним суднам дозволяється працювати в каботажі терміном до п’яти років з обов’язковою реєстрацією компанії, що управляє судном, в Україні. Це означає, що ти по бербоуту (фрахт без екіпажу – ред.) можеш завести судно в Україну і тут ним оперувати, – уточнює один з авторів законопроекту №2475а Олександр Урбанський і порівнює це з видачею тимчасового українського прапора. – Це означає, що екіпажі повинні бути українські, податки сплачуватимуться в Україні. Паливо буде купуватися в Україні, акцизний збір буде сплачуватися, а він дозволяє розвивати нашу інфраструктуру».

Законопроект 2475а-3 також скасовує ряд платежів, в тому числі акциз на суднове паливо, яке використовується річковим флотом. Але введення річкового збору не передбачається. Втім виникає питання – якщо залишаться лише портові збори, а платежі для річкових перевізників будуть скасовані, чи вистачить коштів для належного утримання річок, шлюзів і т.д.? В “Укрводшлях”, який на сьогоднішній день відповідає за утримання шлюзів і фінансується з держбюджету, запевняють, що хронічне недофінансування підприємства і передаварійна стадія шлюзів неухильно наближає країну до остаточної втрати річки Дніпро як транспортної артерії.

Але прихильників альтернативного законопроекту влаштує навіть якщо не буде прийнятий ні 2475а, ні 2475а-3. Автор законопроекту 2475а-3 заявляв, що галузі не потрібен окремий закон – мовляв, досить постановами уряду скасувати плату за шлюзування і за розведення ферм залізничних мостів. Можливо, така позиція пояснюється тим, що навіть при існуючих платежах великі компанії мають перевагу – завдяки власному флоту, вони не витрачаються на дорожчий фрахт суден під іноземним прапором. А значить, можуть пропонувати фермерам більш високу ціну при закупівлі зерна, ніж у конкурентів.

За словами Олександра Урбанського, в той час як “міністерський” законопроект робить більш відкритим доступ для дрібних судновласників і вантажовласників, прийняття альтернативного законопроекту створить великим компаніям умови, за яких вони зможуть стати ще більш конкурентними.

народный депутат Украины, нардеп, Александр Урбанский, Урбанский Александр Игоревич, законопроект 2475а, законопроект Александра Урбанского, вутренний водный транспорт, дерегуляция речных грузоперевозок, народний депутат України, Олександр Урбанський, Урбанський Олександр Ігорович, законопроект Олександра Урбанського, вутрішній водний транспорт, дерегуляція річкових грузоперевезень
Прибутковість фермерського господарства в центрі України, яке може відправляти щомісяця 10 тис. тон вниз по Дніпру, не дозволить йому йти на суднобудівний завод і будувати баржу, яка коштує мільйон доларів. Навіть якщо одну і побудують, то цього не вистачить для переміщення всього обсягу їх зерна по річці – вони будуть змушені продавати його великим компаніям-зернотрейдерам», – вважає нардеп.

Усі ці розгляди мали як своїх прихильників, так і супротивників. Законопроекти “про річку” обговорювалися останні три роки і викликали чималий ажіотаж. Однак після бурхливих дебатів Верховна Рада повернула на доопрацювання в профільний комітет два конкуруючих законопроекти. “Міністерський” підтримало 216 депутатів, а законопроект 2475а-3 – лише 159, їх відправили на підготовку до повторного першого читання.

Хочеться бути оптимістом, але цілком імовірно, що наступного разу їх розглянуть лише через кілька місяців. Якщо взагалі в цьому році до них “дійдуть руки”: після того як 2475 був відправлений на доопрацювання навесні минулого року, на порядок денний його поставили вже аж в грудні, – говорить директор компанії “Гермес-Трейдинг” Юрій Скичко. Причому в березні минулого року законопроект розглядали під кінець засідання, коли частина депутатів просто була відсутня, і зараз відбулося те ж саме. Того разу прийняття законопроекту не вистачило 14 голосів, в цей – десяти з необхідних 226-ти.

Втім Олександр Урбанський більш оптимістичний – незважаючи на те, що голосування по законопроекту 2475а провалилося, вже зараз розробляється схожий законопроект. У ньому не буде фігурувати річковий збір, але держпідприємство “Укрводшлях” буде збирати платежі за «користування річкою», а значить у нього будуть необхідні кошти для поглиблення річкових каналів і розвитку річкової інфраструктури. Парламентар сподівається, що в такому вигляді цей законопроект знайде підтримку в сесійній залі.

За матеріалами видання «Цензор.НЕТ»

Нагадаємо, раніше Олександр Урбанський виступив один з авторів закону про спрощення отримання ліцензій малим виноробним підприємствам.

0 Comments

Comments are closed