На сайті одного з центральних видань з’явився матеріал з аналізом розвитку перевезень на внутрішніх водних шляхах. Коментарі Олександра Урбанського наочно демонструють переваги концепції, закладеної в законопроекті №2475а “Про внутрішній водний транспорт”, для всієї річкової галузі.

У Верховній Раді спостерігається протистояння навколо прийняття законів про розвиток перевезень на внутрішніх водних шляхах. Мова йде про законопроект №2475а “Про внутрішшній водний транспорт”, який нещодавно розглядав парламент і який передбачає створення сприятливих умов для допуску на українські річки суден під іноземним прапором. Цей законопроект, підготовлений близько трьох років тому і суттєво доопрацьований в 2017-му році, підтримує Мінінфраструктури і такі великі гравці, як “Укррічфлот”, “Бунге Україна”, Cargill, COFCO Agri, “Гермес-Трейдинг”, та ін. Нещодавно вони підтвердили це на зустрічі з чиновниками МІУ та депутатами.

Втім існують прихильники альтернативного законопроекту №2475а-3, що принципово відрізняється від “міністерського”.

Законопроект №2475а скасовує ряд існуючих платежів (за проходження шлюзів, розведення мостів і т.д.) і вводить один цільовий річковий збір, який дозволяє працювати в каботажі суднам під іноземним прапором.

– Іноземним суднам дозволяється працювати в каботажі терміном до п’яти років з обов’язковою реєстрацією компанії, що управляє судном, в Україні. Це означає, що ти по бербоуту (фрахт без екіпажу – ред.) можеш завести судно в Україну і тут ним оперувати, – уточнює один з авторів законопроекту №2475а Олександр Урбанський і порівнює це з видачею тимчасового українського прапора. – Це означає, що екіпажі повинні бути українські, податки сплачуватимуться в Україні. Паливо буде купуватися в Україні, акцизний збір буде сплачуватися, а він дозволяє розвивати нашу інфраструктуру».

Законопроект 2475а-3 також скасовує ряд платежів, в тому числі акциз на суднове паливо, яке використовується річковим флотом. Але введення річкового збору не передбачається. Втім виникає питання – якщо залишаться лише портові збори, а платежі для річкових перевізників будуть скасовані, чи вистачить коштів для належного утримання річок, шлюзів і т.д.? В “Укрводшлях”, який на сьогоднішній день відповідає за утримання шлюзів і фінансується з держбюджету, запевняють, що хронічне недофінансування підприємства і передаварійна стадія шлюзів неухильно наближає країну до остаточної втрати річки Дніпро як транспортної артерії.

Але прихильників альтернативного законопроекту влаштує навіть якщо не буде прийнятий ні 2475а, ні 2475а-3. Автор законопроекту 2475а-3 заявляв, що галузі не потрібен окремий закон – мовляв, досить постановами уряду скасувати плату за шлюзування і за розведення ферм залізничних мостів. Можливо, така позиція пояснюється тим, що навіть при існуючих платежах великі компанії мають перевагу – завдяки власному флоту, вони не витрачаються на дорожчий фрахт суден під іноземним прапором. А значить, можуть пропонувати фермерам більш високу ціну при закупівлі зерна, ніж у конкурентів.

За словами Олександра Урбанського, в той час як “міністерський” законопроект робить більш відкритим доступ для дрібних судновласників і вантажовласників, прийняття альтернативного законопроекту створить великим компаніям умови, за яких вони зможуть стати ще більш конкурентними.

– Прибутковість фермерського господарства в центрі України, яке може відправляти щомісяця 10 тис. тон вниз по Дніпру, не дозволить йому йти на суднобудівний завод і будувати баржу, яка коштує мільйон доларів. Навіть якщо одну і побудують, то цього не вистачить для переміщення всього обсягу їх зерна по річці – вони будуть змушені продавати його великим компаніям-зернотрейдерам», – вважає нардеп.

Усі ці розгляди мали як своїх прихильників, так і супротивників. Законопроекти “про річку” обговорювалися останні три роки і викликали чималий ажіотаж. Однак після бурхливих дебатів Верховна Рада повернула на доопрацювання в профільний комітет два конкуруючих законопроекти. “Міністерський” підтримало 216 депутатів, а законопроект 2475а-3 – лише 159, їх відправили на підготовку до повторного першого читання.

– Хочеться бути оптимістом, але цілком імовірно, що наступного разу їх розглянуть лише через кілька місяців. Якщо взагалі в цьому році до них “дійдуть руки”: після того як 2475 був відправлений на доопрацювання навесні минулого року, на порядок денний його поставили вже аж в грудні, – говорить директор компанії “Гермес-Трейдинг” Юрій Скичко. Причому в березні минулого року законопроект розглядали під кінець засідання, коли частина депутатів просто була відсутня, і зараз відбулося те ж саме. Того разу прийняття законопроекту не вистачило 14 голосів, в цей – десяти з необхідних 226-ти.

Втім Олександр Урбанський більш оптимістичний – незважаючи на те, що голосування по законопроекту 2475а провалилося, вже зараз розробляється схожий законопроект. У ньому не буде фігурувати річковий збір, але держпідприємство “Укрводшлях” буде збирати платежі за «користування річкою», а значить у нього будуть необхідні кошти для поглиблення річкових каналів і розвитку річкової інфраструктури. Парламентар сподівається, що в такому вигляді цей законопроект знайде підтримку в сесійній залі.

За матеріалами видання «Цензор.НЕТ»

Нагадаємо, раніше Олександр Урбанський виступив один з авторів закону про спрощення отримання ліцензій малим виноробним підприємствам.