Відвідування сіл Болградського району для Олександра Урбанського, голови правління ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс», стало часом активних зустрічей з односельчанами, коли мова йшла про наболіле.

Непрості діалоги починалися з гіркого визнання: “Нам багато обіцяють – особливо, перед виборами…”. І лише після цього звучав перелік проблем, які самі жителі сіл дозволити просто не в змозі – як правило, тому що на це у них немає ніяких фінансових коштів.

У Василівці громада довго чекала реконструкції стадіону і мріяла про повну його огорожу та гарні ворота – спорт в цьому селі завжди був одним з головних захоплень дітей, молоді, та й представників середнього віку.

Тому перше прохання було пов’язане з приведенням стадіону в належний стан.

Другою проблемою селяни назвали стан дороги в центрі села. Точніше, мостів, які розташовані на трасі Одеса – Болград.

До трійки найбільш актуальних проблем увійшла й школа – напередодні наближаючоїся зими терміново потрібен ремонт труби котельні, та й стан шкільних доріжок був незадовільним. Але ж зараз – вересень, початок навчального року… І доріжка потрібна не лише для краси, а й для того, щоб в негоду шлях до знань був без калюж і бруду.

Емоції, що бурлили у селян в ході бесіди, набули дещо іншого забарвлення, коли Олександр Урбанський запевнив, що все це можна вирішити, і він готовий надати допомогу не після виборів, а негайно.

Взяти на себе вирішення проблем селян Олександр Ігорович пообіцяв і в селі Владичень. Тут до трійки найбільш «гарячих» проблем увійшли ремонт даху дитячого садка, а також заміна вікон в дитсадку і в школі.

На капітальний ремонт даху дитячого садка селяни попросили 200 листів шиферу, а до списку першочергових проблем увійшли також заміна вікон в дитсадку та школі. Все це дозволить дошколятам провести майбутню зиму в комфортних умовах!

У Виноградівці про допомогу просила школа – йшлося про шкільні меблі, парти і стільці (20 комплектів), а також ксерокс із сканером та принтером. Олександр Урбанський, батько двох школярів, без коливань відповів: «Так, допоможу».

В селі Табаки «шкільних задачок» було трохи більше. Тут керівництво школи говорило про необхідність придбати телевізор, ноутбуки, принтер, проектор та екран, електром’ясорубку в шкільну їдальню, а також вікна в шкільний спортзал. Крім того, бібліотека попросила набір навчальних посібників, енциклопедій словники, а дитсадок «Світлячок» – іграшки. І тут діалог про наболіле завершився не порожніми обіцянками про «готовність посприяти», а обіцянкою приступити до справи.

…Наступного дня в кожному з сіл почалась робота – і саме це змусило селян визнати: “Нам багато обіцяли… Але лише Урбанський відразу приступив до справи”.

Олександр Урбанський свою готовність надати допомогу пояснює просто:

– Ми говоримо про те, що життя має стати комфортнішим. Для цього її треба облаштовувати. Нам, усім миром.

Нагадаємо, раніше Олександр Урбанський зустрівся в Рені з працівниками залізниці.