Ви позиціонували, що відмовилися від власного бізнесу на користь депутатства, щоб представляти інтереси ширшого кола людей. Як здоровий лобізм допоміг вашим виборцям? Маєте конкретні приклади?

Конкретні приклади — це ті масштабні реформи, які нині проводяться в моєму окрузі та які, безсумнівно, відчувають місцеві жителі. У минулому депресивне Придунав’я сьогодні перетворюється на успішний, розвинений регіон буквально на очах.

У ВР ви разом із миколаївськими та херсонськими нардепами  створили міжфракційне об’єднання «Південь України». Який зиск із цього мають ваші виборці?

Головне — це транспортна інфраструктура. Стартові 86 млн грн у минулому році, а також перші 134 млн у поточному на ремонт траси Одеса — Рені мені як співголові міжфракційного парламентського об’єднання «Південь України» вдалося «вибити» з Державного фонду регіонального розвитку завдяки підтримці віце-прем’єра Геннадія Зубка, який перейнявся нашою проблемою та усвідомив усю важливість ремонту автошляху М15 для Придунав’я. Кілька разів я відстоював на комісії цього фонду подані обласною радою проекти. Поточного року ремонтні роботи на виділені кошти завершені. У 2017-у будівництво траси Одеса — Рені залишається пріоритетним проектом.

Також завдяки здоровому лобізму за допомогою моєї роботи в парламентському об’єднанні з фонду регіонального розвитку було виділено 15 млн грн на дуже важливий соціальний об’єкт — Ренійську районну поліклініку. Сьогодні особисто контролюю хід ремонтних робіт на об’єкті та використання виділених коштів.

Ще один з успішних прикладів лобіювання інтересів Придунав’я парламентською групою «Південь України» — це організація капітального ремонту надзвичайно важливої автодороги Ізмаїл — Дзінілор, на якій розташовано шість сіл Ізмаїльського району. На окремих її ділянках ремонт не проводився з середини 80-х років минулого століття. Спочатку з обласного бюджету на цей об’єкт було виділено 15 млн грн, а відтак з державного — ще 63. Особливо важливий ремонт цієї дороги з точки зору об’єднання громад.

Через багато років нами реанімовано державну програму «Питна вода». Незважаючи на те що на півдні Одеської області багато річок і озер, водопостачання для населення залишається проблемою і потребує особливої уваги. У деяких селах немає не тільки питної, а й технічної води. У рамках цієї програми поточного року перші 5 млн грн спрямовані на облаштування бюветів і капітальний ремонт водопроводу в цілій низці сіл; для енергозбереження утеплюємо сотні будинків місцевих жителів, замінюємо вікна в школах і медичних установах.

Також ми ремонтуємо навчальні та медзаклади, відновлюємо церкви, упорядковуємо сквери, обладнуємо дитячі майданчики, закуповуємо для шкіл комп’ютери і медичне обладнання. Активно підтримуємо у регіоні розвиток спорту та культури, допомагаємо людям похилого віку й знедоленим.

За цими масштабними змінами — командна робота з місцевою владою, Одеською обласною радою та міжфракційним депутатським об’єднанням «Південь України», у якому мені вдається ефективно лобіювати інтереси Придунав’я.

Ви є головою підкомітету з питань морського та річкового транспорту. Наскільки вдається донести до колег проблеми цієї галузі та пояснити можливість їх усунення?

Звісно, мої колеги розуміють необхідність розвитку водного транспорту, завдяки чому держава отримає нові можливості. Виконано величезну конструктивну роботу з розробки законопроекту «Про внутрішній водний транспорт», співавтором якого є я. З набранням законом чинності протягом п’яти років обсяги перевезень можна буде збільшити до 25 млн т на рік.

Які зміни у податковому  та митному законодавстві назріли у частині розвитку транспортних послуг?

Запропонованим групою депутатів законопроектом регулюється недосконала тарифна політика — вводиться один річковий збір, який у рази менший за сумарний розмір усіх зборів на річці, які сьогодні справляються (плата за шлюзування, за розведення ферм мостів, канальний збір).

Кошти використовуватимуться за цільовим призначенням — на підтримку паспортних глибин та убезпечення судноплавства.

У сфері водного транспорту також розроблено норму, яка дає змогу заходити суднам під іноземним прапором на митну територію України та здійснювати комерційні рейси всередині країни. Судна під іноземним прапором працюватимуть через представництва в Україні, і всі податки таким чином залишаться в нашій державі. Зі збільшенням кількості суден знижуватиметься ціна перевезення тонни вантажу, тобто законодавство створить конкурентне середовище. А той факт, що нові судна заходять в українські води, сприятиме розвитку інфраструктури, створенню нових робочих місць, дасть змогу розвантажити наші дороги.

Нещодавно в Одесі ви брали участь у міжнародній конференції «Гібридні рішення безпеки в Чорноморському регіоні». Якою була тема вашої доповіді?

Виступав з темою «Основні аспекти розвитку внутрішнього водного транспорту в Україні. Відкриття «торгових воріт» з України в Європу в найближчому майбутньому». Йдеться про міжнародний річковий коридор Е-40, який дасть змогу від гирла річки Дніпро через Білорусь вийти в порт Гданськ і таким чином з’єднати Україну з Польщею. Водний шлях Е-40 існував ще за Радянського Союзу, і сьогодні актуальним є питання про його «реанімування» на відрізку Дніпро — Вісла, завдяки чому Європа отримає додаткові можливості з перевезення своїх імпортних вантажів. Для початку — до 4 млн т на рік. Безперечно, у відновленні цього коридору зацікавлені і ЄС, і Україна, й Білорусь. Але без законодавчої бази ми поки не можемо «відчинити» ці «ворота».

Джерело: Вісник